Захворювання серця та судин (інфаркт, інсульт, гіпертонія, ішемічна хвороба серця) є однією з головних причин смертності та інвалідності в світі і в Україні зокрема. Турбота про роботу серця допомагає зменшити ці ризики і дає можливість прожити довше, а головне – дозволяє бути активними, енергійними та насолоджуватися життям. Про правду та міфи, профілактику та діагностику розповідає кардіологиня, лікарка функціональної діагностики Медичного центру NOVO Неля Синявська.
Розкажіть, будь ласка, які серцево-судинні захворювання зараз найпоширеніші серед львів’ян та українців загалом?
Найбільш поширеними серцево-судинними захворюваннями в світі є артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність та порушення серцевого ритму.
А хто більш вразливий до захворювань – чоловіки чи жінки?
Усе залежить від індивідуальних особливостей організму, але є певні дослідження, які показують, що чоловіки до 60 років можуть бути більш вразливими до серцево-судинних захворювань, оскільки, можливо, більш схильні до згубних звичок, у них важча фізична праця і вони рідше звертаються до лікарів. А в жінок – після 50 років, коли організм менш захищений після початку менопаузи.
Які міфи ширяться щодо хвороб серця серед пацієнтів?
Часто люди звертаються з приводу консультації і кажуть, що в них “робочий” тиск, при якому вони почуваються добре. Наприклад, 150/90, 160/100. Але річ у тому, що таке підвищення тиску є шкідливим для судин, для серця і все одно спричиняє серцево-судинні захворювання. За даними Європейського товариства кардіологів нормальний тиск вважається в межах від 90/60 до 130/90. Уже навіть тиск від 130–140/90 є високим нормальним, на який варто звернути увагу й піти до лікаря.
Чи справді фізична активність допомагає захистити серце? І якщо так, то як саме?
Це правда, але ми говоримо саме про фізичну культуру, а не про спорт, тому що це різні поняття. Спорт більше орієнтований на досягнення певного результату, а фізична культура необхідна всім у вигляді помірних фізичних навантажень.
Які це можуть бути вправи? Що радять лікарі?
Наприклад, 30 хвилин звичайної швидкої ходьби щодня, яка вже допоможе захистити ваше серце. Насправді не обов'язково ходити в спортзал чи приділяти цьому спеціальний час. Можете просто піднятися сходами на 9-й поверх, замість того щоб скористатися ліфтом, або пройтися пішки на роботу. Можете зайнятися улюбленою справою: садівництвом, волонтерством тощо.
Тобто змушувати себе бігати вранці пів години не варто?
Медики індивідуально підбирають фізичну активність, яка підходить для конкретної людини. Навіть є кардіореабілітаційні програми для людей після інфаркту міокарда. Тому рух потрібен, просто залежить, що саме необхідно людині. Якщо вона здорова, то може сама обирати фізичну активність – плавання, біг, робота в саду. Однак не варто себе надміру навантажувати, а робити все залюбки.
Скажіть, чи ефективні смартгодинники у виявленні проблем із серцем?
До нас справді часто звертаються пацієнти, після того як побачили певне порушення ритму на годиннику, який показує, наприклад, аритмію чи різке зниження пульсу вночі. Але це просто сучасний девайс, який не є медичним пристроєм.
Він може сигналізувати про якусь певну проблему із серцем, але тоді варто звернутися до лікаря, а не читати в інтернеті, що це може бути, означати.
Наприклад, часто такі годинники показують, що пульс уночі може знижуватися до близько 40 ударів за хвилину. Але для окремої людини це може бути варіантом норми. Тоді треба провести додаткове обстеження, чи справді є порушення провідності, ритму, і після цього зробити висновок.
Розкажіть, будь ласка, про харчування. Які продукти найбільше шкодять серцю і судинам, а які, навпаки, зміцнюють?
Корисні продукти для серця – звичайні, прості: 400–500 грамів овочів та фруктів на добу, жирна риба (скумбрія, лосось, оселедець) двічі на тиждень, жменька горіхів (волоські, мигдаль).
Якщо говорити про шкідливу їжу, то це трансжири, які містять гідрогенізовані жири. Ми називаємо їх поганим холестерином, або ліпопротеїдами низької щільності, які відкладаються на судинах і формують запальні процеси в них. Тому варто цього уникати. Це можуть бути продукти, які містять маргарин: випічка (не домашня) або перероблене м'ясо – бекон, ковбаси.
Також варто уникати продуктів, які містять багато солі. Дослідження показують, що українці вживають близько 9 грамів солі на добу, а це майже вдвічі перевищує добову норму, яка становить 5 грамів. Через більшу кількість солі збільшується ризик артеріальної гіпертензії, яка в подальшому може призвести до ускладнень.
5 грамів солі – це чайна ложечка, так?
Приблизно так. Тому якщо ви протягом дня щось готуєте, солите певні продукти, то вже варто уникати досолювань або надто солоної їжі. Краще використовувати натуральні спеції.
А щодо напоїв? Які найшкідливіші для серцево-судинної системи?
Корисний напій для організму – звичайна питна вода. Всі інші – соки, солодкі води тощо – шкідливі. Так, інколи хочеться якихось додаткових напоїв, тих самих компотів, але в них нема корисних речовин. Тому звичайна вода – найкорисніша, бо розріджує кров.
До речі, скільки води радять випивати на день медики? Є різні дані.
Кількість споживання води залежить від маси тіла. Є дослідження, які показують, що людині, яка важить близько 70 кілограмів, варто випивати 1,5 літра води за день. Але є таке явище, як спрага, тому в спекотну погоду води можна пити більше.
Якої шкоди нам завдають різноманітні енергетики?
Енергетики містять або алкоголь, або кофеїн, або дуже велику кількість цукру. Для прикладу, навіть у кока-колі 35 грамів цукру в маленькій баночці (330 мл). Причому добова норма цукру – 25 грамів.
Цукор теж шкідливий для серцево-судинної системи, адже може формувати і метаболічний синдром, і цукровий діабет, що в подальшому теж ускладнює серцево-судинні хвороби.
Чи шкодять нам кава і чай?
Загалом кава і чай не є шкідливими для серця. Але тут також усе залежить від індивідуальних особливостей організму, тому що кава може викликати в певних людей тахікардію – пришвидшення серцебиття, біль голови, підвищення тиску. Також кава має сечогінний ефект, тож, відповідно, може спочатку підніматися тиск, а потім різко падати. Однак це індивідуально, тому загалом не можна сказати, що кава шкідлива.
Чи є сезонність у кардіологічних проблемах: більше звернень улітку чи взимку?
У спекотний період може бути більше звернень по медичну допомогу, оскільки в спеку може підвищуватися температура тіла, зневоднюватися організм. Індивідуально можуть з'являтися певні симптоми – гіпотонія, через те що розширюються судини, або ж, навпаки, гіпертонія.
Тому необхідно пити багато води в цей період, уникати прямих сонячних променів.
Розкажіть докладніше про діагностику. Яка різниця між ехом серця і кардіограмою?
Електрокардіограма показує нам провідну систему серця, її електричну діяльність, яка відображається на графіку, на плівці. Так ми бачимо ритм, провідність серця, можемо бачити гострі ішемічні зміни.
А ехо серця – це ультразвукове дослідження, яке показує його будову, анатомію, як рухаються клапани, чи немає якихось додаткових структур, запальних процесів тощо. Ми, по суті, бачимо будову серця в реальному часі.
Як часто потрібно робити такі дослідження? Що радять лікарі?
Якщо пацієнт має серцево-судинні захворювання, то мусить робити такі обстеження під спостереженням лікаря. Звичайні профілактичні огляди можна проходити здоровим людям раз на рік.
А з якого віку варто перевірятися?
Тут немає чітких рекомендацій, спостерігати за станом здоров’я потрібно завжди. Є планові медогляди, скажімо, для школярів. Звичайний медогляд передбачає базові аналізи крові, які можна переглянути й перевірити, чи є певні проблеми з кровообігом. Якщо ми чуємо якісь шуми в серці, то це вже можуть бути показання до УЗД.
Чи бувають здорові серцем люди зі шкідливими звичками?
Часто буває так, що пацієнти зі шкідливими звичками не відчувають симптомів, як-от підвищення тиску, не вимірюють його, не обстежуються і, відповідно, не знають, у якому стані їхній організм.
Однак згубні звички все одно призводять до накопичення певних проблем. Наприклад, підвищений холестерин тривалий, ліпіди низької щільності, якщо вони підвищені, то тривалий цукор і так далі. Це може формувати метаболічний синдром, сприяти утворенню бляшок, які вже потім неможливо усунути. Вони залишаються в організмі та спричиняють запальний процес.
Люди можуть їх не відчувати, але якщо сформується досить велика бляшка і кров не поступатиме до головного мозку або до серця, то виникатимуть гострі серцево-судинні стани.
Тому пацієнти на початкових етапах зазвичай не відчувають симптомів. А пізнє звернення інколи може мати сумні наслідки. Тому якщо є шкідливі звички, навіть якщо немає ніяких симптомів, все одно варто перевіритися.
При яких перших ознаках серцево-судинних захворювань варто звернутися до медиків?
Це може бути задишка, на яку можуть не звертати уваги, особливо в спекотний період. Також підвищений тиск, який може коливатися в межах від 130/90 до 140/90. Тоді треба звернутися до лікаря, щоб зрозуміти, чому саме він піднімається.
Якщо мовиться про гострі проблеми, це може бути пекучий біль у грудній клітці, який віддаватиме в руку, шию, ліву лопатку. Бувають дуже різні прояви, коли може боліти тільки рука чи тільки спина. Також бувають безболісні ішемії, як-от у пацієнтів із цукровим діабетом, які зовсім не відчувають симптомів. Тому варто вчасно звертатися.
Чи можна сказати, що серцеві хвороби молодшають?
Серцево-судинні хвороби за останні 50 років справді помолодшали. Ще раніше пацієнтів з інфарктом міокарда було важко діагностувати. Тепер через малорухливий спосіб життя, згубні звички, проблеми з харчуванням можна сказати, що гіпертонія виникає швидше – навіть у 30 років. А відтак призводить до інших проблем.
Підвищений холестерин теж є проблемою номер один. Якщо обстежувати населення, то підвищення рівня холестерину можна знайти у великої кількості людей.
Був випадок, коли інсульт зафіксували у 8-річного хлопчика. Також раніше від інсульту помер 18-річний юнак. З чим це може бути пов'язане?
Тут відіграють роль і спадкові фактори, і вроджені вади серця, які можуть бути не діагностовані в ранньому віці, але які можуть призводити до порушення функцій серця. Потрібно розглядати кожен випадок індивідуально.
Чи можуть фізичні вправи бути шкідливими для людей із проблемами серця?
Загалом фізичні вправи не є шкідливими, тому що це фізична культура і звичайна рухова активність – ходьба, прогулянка, якась нескладна робота. Навіть у післяінфарктний чи післяінсультний період є певна реабілітація, щоб не утворювалися пролежні. Тому самі вправи не є протипоказанням.
Але коли ми говоримо про спорт, то це вже інша діяльність, яка вимагає зусиль. І якщо в спортзалах виконувати фізичні навантаження на високому пульсі, то це може призводити до певних ускладнень. При сильніших навантаженнях варто консультуватися з лікарем.
Що таке “синдром розбитого серця”?
Його ще називають “кардіоміопатія Такоцубо”. Це різкий викид катехоламінів або гормонів стресу в організм людини. Зазвичай він частіше спостерігається в жінок після менопаузи, коли вже немає помітної дії естрогенів в організмі. Дія естрогенів зменшується, вплив стресових гормонів збільшується, тоді й виникає кардіоміопатія.
Це нагадує інфаркт міокарда – коли лівий шлуночок серця різко перестає працювати, не скорочується. Є таке поняття, як акінезія, коли порушена скоротливість стінок серця, що імітує інфаркт міокарда. Таке захворювання зустрічається дуже рідко і не так часто проявляється. Тож не варто хвилюватися, що якщо будуть стреси, то одразу виникне такий синдром.
Як загалом хвилювання, тривожність впливають на серцево-судинну систему? І чи впливає депресія на захворювання серця?
Зазвичай при стресових ситуаціях виділяються гормони стресу (адреналін, норадреналін), які можуть підвищувати артеріальний тиск або пришвидшувати пульс, але вони не завжди призводять до ускладнень, тому що серце й судини – це такий механізм, який має свій захист.
Однак при депресії людина може не звертатися по медичну допомогу, може пропускати прийом ліків, що, відповідно, матиме опосередкований або вторинний вплив на серцево-судинні хвороби.
У стані депресії людина може погано харчуватися, не дбати про себе, і це впливатиме на серце. Тому потрібно звертатися до лікаря, якщо це необхідно. До речі, є дослідження, які показують, що якщо людина лікує депресію, то на 80% може зменшити серцево-судинні хвороби, такі як інфаркт міокарда.
Наскільки важливу роль відіграє профілактика і якою вона повинна бути?
Профілактика серцево-судинних хвороб насправді дуже проста. Потрібно більше рухатися, тому що всі знають: у здоровому тілі – здоровий дух. Звичайна ходьба – це вже профілактика й турбота про своє серце. Також це правильне харчування: овочі, фрукти, риба, зелень (його ще називають середземноморським) і достатня кількість води. А якщо ви помітили певні симптоми, варто звернутися до лікаря, тому що краще на ранніх етапах вилікувати ту саму гіпертензію, аніж потім вона призведе до незворотних змін.
Які сучасні методи діагностики використовує медичний центр NOVO?
Електрокардіографію, ехокардіографію (УЗД серця). Проводимо лабораторні дослідження, такі як ліпідограма, коагулограма, і весь спектр кардіологічних обстежень. Також у нас є сучасні методи діагностики: МРТ, КТ, коронарографія – обстеження серця та судин на наявність бляшок – атеросклеротичних або інших утворень. Це допомагає в діагностиці та запобіганні таким явищам, як ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда.
До речі, дослідження STEPS, яке проводили в Україні у 2019 році, показали, що серцево-судинні хвороби на першому місці серед усіх захворювань та причин смертності в усьому світі.
Теперішні методи дозволяють ефективніше боротися з серцево-судинними захворюваннями, вчасно і правильно реагувати на проблеми в роботі серця.
Яку головну пораду можете дати людині незалежно від віку? Як правильно дбати про своє серце?
Раджу більше рухатися, вживати просту їжу, яка є корисною для серця, пити достатньо води і добре висиплятися. Також прислухатися до себе: якщо є якісь ознаки, що вас насторожують, не гуглити симптоми, а звертатися до лікаря.
Христина Гоголь
Фото і відео: Твоє місто
